Breaking News
Увечері наступного дня Надія, ошатна та гарна, з хвилюванням переступила поріг зазначеного закладу. Звичайно, вона дуже хвилювалася — а раптом він маленький, товстий чи лисий. Як тоді йому відмовити
Мама засмутилася. Допила свій чай і пішла з нашого дому. Три дні не приходила в гості. І я не йшла. Зате Остап з Юрком навідувались. Принесли їй продукти, випили чаю. А ввечері вмовляли мене піти до неї помиритись
В селі жаліли Оксану, що так собі життя спаскудила, але вже не стара діва, бо дитина – то надія і радість. Але ніхто вже її заміж не візьме. Так, ніби, її перед тим хапали
Я випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру
Любов Василівна рушила до ванної кімнати. Вона вже взялася за дверну ручку, коли почула з ванни щось підозріле. Шурхіт та інші звуки
Життєві історії
Я намагалася мислити позитивно: уявляла, як незабаром я цим дітлахам подарую молодшого братика чи сестричку, і житимемо як одна велика сім’я, але вони абсолютно не йдуть зі мною на контакт. Дівчинка при мені майже не розмовляє, уникає спілкування зі мною і вчить так молодшого брата

З чоловіком разом десь три роки. Ще на початку наших стосунків він зізнався мені, що у нього є діти від попереднього шлюбу. Я до цього поставилася з розумінням, так як для чоловіка за 35 це цілком передбачувано. Були спочатку невеликі ревнощі через те, що я не зможу йому подарувати первістка, і він змушений спілкуватися зі своєю колишньою, але я це згубне почуття поборола.

Зробивши невелике зусилля над собою, я була ініціатором знайомства з його дітьми – донькою та сином. Дівчинці 8 років, а хлопчику 5. Ми з ними періодично вибиралися в кафе, кіно і на атракціони. Дітки поводились  дещо прохолодно щодо мене, але я сподівалася, що з часом це мине.

Коли розписалися і почали жити разом, чоловік запрошував сина з донькою до нас в гості. Найчастіше він забирає їх на вихідні чи тоді, коли його про це попросить колишня дружина. Мені це не дуже подобається, тому що в інші дні він працює до пізнього вечора, і ми майже ніколи не можемо побути удвох. Однак інших варіантів для спілкування з сином і донькою у нього немає – їх школа і садочок знаходяться далеко від нас.

Я намагалася мислити позитивно: уявляла, як незабаром я цим дітлахам подарую молодшого братика чи сестричку, і житимемо як одна велика сім’я, але вони абсолютно не йдуть зі мною на контакт. Дівчинка при мені майже не розмовляє, уникає спілкування зі мною і вчить так молодшого брата. Коли чоловік привозить своїх дітей до нас, то вони разом з ним майже всі вихідні проводять закрившись в дитячій кімнаті чи гуляють на вулиці, і зі мною не спілкуються. У такі дні я ніби втрачаю чоловіка – якщо я щось у нього запитую, то він мені відповідає, а якщо перша з ним не заговорю, то він ніби не помічає мене…

В будні, коли ми вдвох, мій коханий поводиться абсолютно нормально: ми розмовляємо, жартуємо, дивимося в обнімку телевізор. Я намагалася дізнатися, чому він від мене відсторонюється в присутності дітвори, але він каже, що я себе накручую, і що насправді він мене не ігнорує, а просто намагається приділяти більше уваги своїм дітям.

Я не розумію, чому ми не можемо спілкуватися всі разом? Його син і донька знайомі зі мною вже достатньо часу, щоб до мене звикнути. До того ж я не стороння для них людина, а дружина їх батька…

Це перебільшення, чи я дійсно зайва в їхній родині? У когось вийшло налагодити хороші стосунки з дітьми від попереднього шлюбу? Що ви для цього робили? Я вже всіляко намагалася їм догодити: готувала їм ласощі, купувала іграшки, але ж малеча непохитна…

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page