Breaking News
Невідомо, скільки б продовжувався такий стан, але Алла одержала запрошення до нотаріуса. І дізналася, що і дачу, і «Волгу», що залишилася після батька, і всі сімейні цінності мати заповіла Вадиму. Документ був написаний того дня, коли Алла пішла до Олега. Відтак знайшла товсту пачку листів Вадима
Тишу в кабінеті перервав сигнал на мобільному телефоні чоловіка, що лежав на столі. Оксана не мала звички «ритися» в його телефоні, бо завжди довіряла коханому. Однак вирішила глянути, може, там щось термінове. Побачене і прочитане остаточно збило з пантелику: «Я все підготувала. Думаю, вона не здогадається. Вечір має бути незабутнім». І відправник – «Ланочка».
У неділю вранці на Таниному подвір’ї на все село вигравали музики. А дівчину під гіркі весільні пісні вдягали у вельон. Мати радісно благословила доньку, хоч не розуміла, чого дитина така зажурена, куди подівся її дзвінкий сміх. Хоч би не заслабла? А коли у двір під весільний марш зайшли гості молодого, всі замовкли
Йде втомлена жінка з роботи, тягне важкі сумки, по дорозі заскочивши в магазин. «Що ж, – питаю, – так надриватися? Невже допомогти нікому?» «Та є кому, – відповідає. – Два сини вдома. Одному – двадцять сім років, іншому – тридцять один рік. Вперлися в свої комп’ютери, ніяк не витягнути. Зараз прийду, почнуть по пакетах лазити, хапати на ходу. Хоч би одружилися чи що? Все легше було б»
Іра мовчки розігрівала вечерю. Мовчазну тишину порушило сповіщення в її мобільному. На екрані висвітився невідомий номер. Відкрила повідомлення і застигла на місці. Це були світлини
Життєві історії
Я намагалася напоумити свекруху, просила не купувати одну путівку своєму сину. Але та тільки посміхалися, неприємно так, як гадюка. – А чого ти хотіла? Не можу ж я синочка до тебе прив’язати. Хлопчику потрібна свобода, розваги. Мені залишалося від злості і образи тільки плакати

З боку здавалося, що у мене відмінна сім’я. Адекватний чоловік, який при людях навіть голос на мене ніколи не підвищував, безпроблемні, як для свого віку діти, затишна квартира в самому центрі. Ніхто й уявити собі не міг, що щоночі я плачу в подушку від образи.

Він ніколи не ображав мене, ні при людях, ні коли ми залишалися одні. Але він постійно підкреслював свою владу, ніби ми живемо в далекому минулому, і він – годувальник, а я безправна хранителька вогнища.

Щоліта свекруха купувала чоловікові путівку на море. І він вирушав відпочивати від сім’ї і побутових турбот. Протягом наступних трьох тижнів він викладав в Мережу фотографії з різними жінками. Судячи з того, як він обіймав нових знайомих, я розуміла, що благовірний мені зраджує.

Намагалася напоумити його маму, просила не купувати одну путівку. Але та тільки посміхалися, неприємно так, як гадюка.

– А чого ти хотіла? Не можу ж я синочка до тебе прив’язати. Хлопчику потрібна свобода, розваги.

Мені залишалося від злості і образи тільки плакати.

Тепер я зрозуміла, що виходити заміж потрібно тільки по любові. Щоб була любов, а не надія, що стерпиться-злюбиться.

Я накопичила грошей і купила собі путівку. На море. Чоловік поїхав двадцятого червня, а я – двадцять першого. Зраджувати йому я не збиралася, але регулярно ділилася на сторінці фото з іншими чоловіками.

Уже в перший вечір відпочинку мені зателефонувала свекруха. Закотила істерику. Як я можу? Моя справа будинок зберігати і чекати її синочка з курорту, а не по мужикам шлятися.

– А йому, значить, все можна? – запитала, не сподіваючись отримати адекватну відповідь.

– Він чоловік! – оголосила свекруха. – А ти – жінка. Ти повинна бути покірною. Ось я своєму Михайлу Іллічу слова поперек ніколи не сказала.

Я відключила телефон.

Як тільки повернулася додому, подала на розлучення. Чоловік довго дивувався, ну що не так? Потім почав наговорювати, що на колінах до нього приповзу.

Але я тільки посміхалася. Ні, я раніше була сліпою, а тепер прозріла. Не потрібен він мені. З першого дня не потрібен. Любов так і не з’явилася, а згодом зникла навіть повага.

Я зустріла іншого чоловіка. Поки не знаю, вийде у нас сім’ю створити чи ні, але зараз я щаслива. Я ніби вилізла зі своєї шкаралупи, в якій сиділа довгий час.

Мій новий обранець – справжній мисливець за екстримом. Чого ми тільки не пережили за пів року відносин. Якщо буде ще час, ми підкоримо не тільки землю, а й небо. Я мрію політати на дельтаплані, і Микита пообіцяв, що ми обов’язково зробимо це разом, в Португалії.

А мій колишній живе з мамою і шукає жінку своєї мрії. Що ж, щиро бажаю йому удачі.

Передрук без посилання на hot-news – заборонений!

Фото ілюстративне – tapety.tja

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook