Життєві історії
Я випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру

Випадковий лайк!

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень! Саме так подумала я, коли зареєструвалась в інтернеті на платформі для знайомств. Трішки розповім про себе. Мені було тоді 22 роки, навчалася у медичному університеті та як розумієте на гулянки часу було геть мало. А хотілося! З хлопцями не щастило ніколи хоча наче нормальна дівчина. Не знаю все якось не складалось.

І от вирішила, що мабуть останній шанс це спробувати оці онлайн знайомства. Ото дурне, скажете ви, але тоді мені реально так здавалося.

Зареєструвалась. За перший день чого мені тільки не писали і не пропонували.. Думаю, ви здогадуєтесь.

Збиралась видаляти вже сторінку, бо знову розчарувалась, але щось мене відволікло і я про цю платформу забула на якийсь час.

Пройшло більше півроку, з декількома хлопцями звідти спробувала сходити на побачення, але в кінцевому результаті все одно нічого не виходило. Чи то доля, чи то мене просто хтось добре оберігав, не знаю.

Був листопад, холодно та якось не весело. Вирішили з мамою підняти собі настрій на сходити купити по кофтинці. Дівчата такі дівчата. Поки мама збиралась, я знову вирішила зайти у цю «цікаву» соцмережу та випадково клацнула лайк хлопцю з однією фотографією. Зазвичай так не робила, але відмінити вже не можна було. Я вирішила, що то так треба і ми поїхали до торгівельного центру.

За декілька годин хлопець з однією фоткою мені написав та запросив у кіно. Мама вже хотіла їхати додому, а мою душа потребувала продовження як то кажуть. Відправивши маму на таксі, я поїхала до мого таємничого незнайомця.

Ми зустрілись та з перших хвилинок почали спілкуватись наче знайомі тисячі років. Прогулявшись та випивши кави ми все ж добрались до кінотеатру. І тут мене застали зненацька! Ми йшли на жахіття, а я страшна боягузка! Але поруч з незнайомцем фільм виявився не таким уже і страшним. Опісля ми ще довго гуляли та розмовляли про все на світі. Не могли розійтись та відірватись один від одного.

За п’ять днів він запропонував зустрічатись. За рік зробив пропозицію, ще за півроку ми одружилися!

Ось так випадковий лайк допоміг нам віднайти наше сімейне щастя!

Фото ілюстративне, з мережі.

You cannot copy content of this page