Якось, я прийшов в гості до родичів, втомлений, сумний, спустошений. Хотів трохи поспілкуватися, попити чайку, розтопити почуття самотності в моїй душі. Мені було так погано, що я приліг на підлогу з підігрівом, щоб відпочити

Бутербрат.  Як же добре, коли у тебе є молодший двоюрідний брат, який тебе любить і приймає таким, який ти є!

Якось, я прийшов в гості до родичів, втомлений, сумний, спустошений. Хотів трохи поспілкуватися, попити чайку, розтопити почуття самотності в моїй душі. Мені було так погано, що я приліг на підлогу з підігрівом, щоб відпочити.

Лежу на животі. Щось бубоню у відповідь на запитання тітки. Ну а моєму шестирічному братові, звичайно ж, хочеться веселитися. Він намагався підбадьорити мене різними способами, але безрезультатно. І в підсумку ось що він придумав.

Приносить великі диванні подушки, кладе мені дві на спину, лягає зверху і регоче як кінь. Ну тут і я не витримав і теж сміючись кажу:

– Брате, а знаєш, хто ти?

– Хто я?

– Ти не брат зовсім, ти – бутербрат! – ахахаха.

– Ні, це ти бутербрат! І я тебе зараз з’їм! Ахахахах.

Ну ось таким ось простим способом моя внутрішня порожнеча була заповнена радістю і відчуттям щастя. Негаразди на деякий час зникли, немов ранковий туман над озером.

Я дивився на цього щасливого хлопчину і думав, що в моєму житті усе гаразд. Як же мені пощастило, адже не кожен має ось таку “вітамінку щастя”.

Мені здається діти – це Ангели, які здатні наповнювати нас любов’ю, заряджати щастям і смішити до  сліз у найтемніші дні.

Сергій Ястребов.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page