Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
– Юлю, на суботу нічого не плануй. Ми йдемо до бабусі на День народження. – Мамо, але ж я на шашлики з одногрупниками зібралася! Може я потім заїду до неї? – запитала з надією дівчина.

– Ні! Йдемо всі разом, сімдесятиріччя тільки раз в житті буває. Навіщо ображати літню людину? – строго сказав батько.

– Гаразд, доведеться все скасувати… Разом, так разом, – змирилася зі своєю долею Юля.

– Підбери, будь ласка, відповідний наряд. Не потрібно засмучувати бабулю рваними шортами, – повчали батьки.

«Ось потрапила! Замість веселого відпочинку на природі буду сидіти у вузькому сімейному колі, ганяти чаї …»- насупилася дівчина. Але робити нічого, Юля дуже любила і поважала свою бабулю, тому, потрібно було жертвувати шашликами.

– Проходьте, гості дорогі! – засяяла від щастя миловидна бабуся, Зінаїда Андріївна.

– З днем ​​народження, дорога бабусю! – Юля простягнула букет білих лілій і торт.

– Ой, навіщо ви тортик купували? Я адже “Наполеон” спекла.

Ювілей пройшов тихо і спокійно, у вузькому сімейному колі. Поївши різної смакоти і випивши ароматного чаю з тортом, гості зібралися йти.

– Ви йдіть, – звернулася Зінаїда Андріївна до доньки з зятем, а Юленька допоможе мені трохи.

Бабуся змовницьки підморгнула внучці, показуючи, щоб та сиділа на місці. Закривши за гостями двері, бабуся буквально забігла в кімнату. Юля, з подивом дивилася на свою літню бабуську, не розуміючи, звідки в неї скільки прудкості.

– Мені потрібна твоя допомога! – тихо промовила жінка, як ніби їх хтось підслуховує. – Справа в тому, що я завтра буду відзначати ювілей зі своїми однокласниками.

– З ким? – пирснула зі сміху дівчина. – Бабусяю, прости. Вирвалося якось несподівано.

– Так Так. Тобі не почулося. Завтра до мене прийдуть друзі, хоч погуляємо нормально, не те, що з твоїми батьками-нудними. Начебто і не старі люди, а нудні такі… А найголовніше, дуже правильні вони у тебе, – засміялася жінка.

– Я все зрозуміла. Говори, що потрібно робити! – з готовністю вимовила дівчина. Бабусин оптимізм розважав її і радував одночасно.

– Ось, тут список необхідних продуктів і гроші, – бабуся простягнула гаманець. – Дуй в супермаркет, а я поки наряд підберу! І випивку не забудь!

Тільки в супермаркеті Юля прочитала список і мало не очманіла. «Так… навіть ми так не запасаємося на вечірку!» – хмикнула дівчина. Купивши елітні напої та делікатеси, Юля вирушила назад.

– Все купила? – уточнила Зінаїда Андріївна.

– Так. Строго за списком! – засміялася дівчина.

– А ти чого така похмура сиділа весь вечір? Сталося щось?

– Ні. Просто налаштувалася сьогодні з друзями на природу поїхати. Пробач, зовсім вилетіло з голови що у тебе ювілей. Але нічого страшного, друзі нікуди не дінуться, – посміхнулася Юля.

– Слухай! А це ідея! Так, не вішати ніс, завтра йдемо на шашлик! Як же я сама не здогадалася. Літо на дворі, що нам в квартирці тулитися? Побачиш, що означає справжній відпочинок на природі, а не ваш, студентський!

Бабуся схопила мобільний, і швидко набрала чийсь номер:

– Алло! Вітьок? На завтра плани змінюються! Ми їдемо на природу. Бери вудки, мангал, ну в загальному ти сам знаєш. І попередь наших.

– Значить так! Біжи додому відпочивати, а в 9-00 чекаю тебе у себе. Тільки не думай проговоритися своїм батькам. Зараз почнуть бурчати з приводу мого віку і тиску. А що я можу зробити, якщо почуваюся двадцятирічною дівчиною? – засміялася бабуся.

– Добре. До завтра бабусю, – вимовила дівчина.

– Юленчко, будь ласка, одягни щось людське. Шортики якісь, маєчку. А то ходиш як зануда в цьому рушнику!
Юлька розсміялася, і побігла вниз по сходах. Дівчина дивувалася змінам, які відбулися з її бабусею. Літня жінка геть забула про свої болячки і проблеми. Її очі світилися завзятим вогником і радістю.

На наступний день Юля в призначений час стояла біля дверей бабусиної квартири. Сьогодні Зінаїда перевершила саму себе. На жінці були одягнені укорочені бриджі та яскрава, бірюзова маєчка. Бабуся розпустила свої біляві локони, одягнувши модну пов’язку на голову.

– Ба, тебе не впізнати! Ти помолодшала років на двадцять! – вимовила ошелешена внучка.

– Ти теж маєш гарний вигляд, – Зінаїда Андріївна подивилася на рвані джинсові шорти і схвально кивнула. – Бери швидше пакети, хлопці вже під’їхали.

Внизу і справді лунав нетерплячий сигнал автомобіля. Підтягнутий, сивочолий чоловік, швидко кинувся до Зінаїди Андріївни.

– Знайомся, Юленько, це мій однокласник Вітя.

– Дуже приємно! А як вас по батькові? – посміхнулася Юля.

– Що ви, миле створіння? Яке по батькові? Просто Віктор, – чоловік взяв у панянок пакети і попрямував до автомобіля. – Сідайте зручніше! Решта вже на місці, нас чекають.

Юля була вражена тим, як чудово веселяться ці приємні люди. Спочатку компанія посмажила шашлик. Це була справжня смакота, такого дівчина ще не пробувала. Потім один з чоловіків зловив свіжих окунців і зварив духмяну юшку на багатті.

Вечір закінчився танцями. Підготовка була грунтовною, гучні динаміки звучали на всю округу. Люди похилого віку танцювали кадриль, вальс, і навіть танго.

– Юляю, дозвольте запросити вас нас на вальс? – посміхнувся Віктор.

– Що ви.. Я на жаль не вмію так чудово танцювати, – чесно зізналася дівчина.

– Не біда! Це дуже просто, я тебе всьому навчу, – посміхнувся милий дідусь.

Юля завальсувала в танці, швидко увійшовши в курс справи, дівчина танцювала весь вечір, не гірше інших жінок. Такого веселого і приємного відпочинку у дівчини ще не було. Юля була рада, що не поїхала на природу з друзями, а опинилася в цій приємній компанії життєрадісних бабусь та ідусів.

Додому повернулися майже опівночі. Юля не захотіла йти додому, дівчині хотілося побути біля бабусі, поділиться враженнями.

– Алло, мамо? Я залишуся у бабусі. Ні все нормально. Тиск? Добре, обов’язково виміряємо! – Юля поклала трубку, і змовницьки підморгнула бабусі.

– Сказали проконтролювати твій тиск! – вимовила дівчина, і весело розсміялася разом з Зінаїдою Андріївною.

– Ну як? Тобі сподобався мій ювілей? – посміхнулася жінка.

– Дуже! Розумієш, ви такі добрі й веселі … Справжні, чи що… У нас в компанії зовсім по-іншому веселяться.

– Нічого, внучко. З роками і ви станете справжніми.

– Бабусю, пообіцяй мені дещо…

– Звичайно, кажи.

– Пообіцяй, що кожен рік будеш мене запрошувати до себе на День народження. Тільки не на той, куди ми ходимо з батьками. А на справжній, з твоїми однокласниками.

– Звичайно, рідна! Куди ж я без твоєї допомоги! – засміялася бабуся.

За матеріалами: Аномалії містика і не тільки.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page