Зі своїм чоловіком ми розписалися дуже швидко, особливо один одного не знаючи: дуже просто, по зальоту. Тільки дитини на жаль немає, так сталося перед самим весіллям, мабуть я перехвилювалася. Але весілля не скасовували: ніби ми один до одного звикли, і гості запрошені. Та й час вже був сім’ю створювати: мені 27 років, а чоловіку 33, у нас в обох це було вперше. А у мене і квартира вже своя є, можна жити!
Одружені вже більше року, ніби все нормально, але ось ставлення у нього до мене якесь дивне. Багато що виражається в подарунках, я не знаю, як на них реагувати. Заробляє він непогано, і гроші несе в дім, хоча обов’язково для себе робить заначку і говорить про це відкрито. На що витрачає – не знаю і не вникаю, та й не хочу. Раніше думала, що на мене збирає, хоче зробити хороший сюрприз, але те, що він мені дарує – без коментарів просто!
Які були за цей рік подарунки? Наприклад, кружка на Новий Рік. Проста така, з кераміки, з тужливим малюнком зимового лісу. Їх в супермаркетах продають у великій кількості, щоб можна було відмазатися подарунком – наприклад перед колегою чи далеким родием. Але це було подаровано мені – рідний дружині! Або пряник у вигляді сердечка на день всіх закоханих. А на 8 березня – біжутерію: намисто з кіоску, такі ще маленьким дівчаткам дарують. Якщо бачить мою незадоволену реакцію, то каже: «І цьому радій! Є чоловіки, які взагалі нічого своїм дружин не дарують!». Так вже краще нічого, ніж таке.
Найнедолугіший подарунок я отримала недавно, на свій день народження. Кулінарний набір для прикраси кондитерських виробів! Це такий мішечок з насадками, з якого можна видавлювати крем, щоб прикрасити торт. Але я ж взагалі не печу! Чоловік каже: «Нічого, ось і навчишся!». Цей набір продається у нас в супермаркеті, висить у відділі всяких дрібничок за 100 гривень. Мабуть, щоб подарунок був «крутіший», чоловік доповнив його статуеткою: маленькою зеленою жабою з монетами у роті. Мовляв – для багатства! Ну що ж, мінус 100 гривень з сімейного бюджету вже пішло на це незрозуміле жабеня.
Мені якось так прикро стало, що я цей дивний набір кинула на підвіконня. Тут прийшла черга чоловіка ображатися: «Ти чому не радієш? Я ж свій час і гроші витрачаю: шукаю подарунок в магазинах і з сім’ї фінанси не тягну! Не всі так роблять!». Я кажу: «У тебе завжди хороша заначка, з якої ти щомісяця мені можеш золоті вироби купувати – хоча б маленький кулончик. Невже ти мною настільки гордуєш?». Він почав кипіти і бурчати, щось на кшталт – хто вас жінок зрозуміти може: що ви взагалі хочете, вам ніколи не догодити! Чоловіки, мовляв, і шкарпеткам радіють, а жінкам потрібно все тільки дороге, щоб хвалитися перед подругами.
В принципі, коли ми даруємо комусь подарунки, їх вибираю я. Звичайно ж, я ніколи не візьму дешевий кухоль чи статуетку, а купую все те, що порадує людину. Тільки чоловік поставив сувору умову: купуй все, що хочеш – тільки з наших спільних грошей, але заначку мою не проси. Начебто, як і в жадібності його не звинуватиш, і в неповазі до мене теж – бачу ж, що любить мене. Тоді чому така поведінка? Невже він і в справді думає, що ощасливить мене тим, що вибрав в супермаркеті на ходу, між покупкою хліба і молока. Ось як зрозуміти таке ставлення?
Фото ілюстративне.
