Ми з мамою довгий час жили одні. Мій тато дуже рано покинув цей світ, а потім вона все не могла допустити навіть думки про те, щоб завести нові відносини з іншим чоловіком. Коли мені було вже двадцять п’ять років, і я одружився, то переїхав жити окремо, а мама залишилася одна в квартирі. Ми з дружиною не стали її обмежувати і зняли житло. Але ми часто приходили до неї в гості, щоб мама не відчувала себе самотньою і покинутою.
Приблизно через кілька років мама познайомилася з чоловіком свої років. Він досить цікавий виявився для неї. У них якось відразу склалося спілкування, і зав’язалися стосунки.
Після цього знайомства, мама стала радіти життю як жінка. Як мама, вона завжди випромінювала щастя, турботу і любов. Але, як жінка – вона була сумна і самотня. Мені так хотілося, щоб вона закохалася і розцвіла, як тоді з татом. Вони були дуже гармонійною парою. Він її любив і оберігав. Але після того, як його не стало мама, здавалося, назавжди замурувала свою душу від сторонніх бажань і почуттів.
Згодом мамин кавалер переїхав до неї жити. Цей факт мене насторожив. Як мама говорила, у нього прекрасна квартира близько до центру міста. Його діти вже дорослі і живуть в своїх квартирах, тому він міг прекрасно запропонувати мамі переїхати до нього. Але чому цього не зробив?
З розмови з мамою я зрозумів, що він навіть думки такої не допускав. До того ж, вона жодного разу не була запрошена до нього в гості. Для мене, як для чоловіка, цей факт видався підозрілим. На мій погляд, чоловікові надійніше і впевненіше в своєму житлі. Може, я і помиляюся, але тут не все чисто.
При згадці про його житло в розмовах, він починає шукати якусь іншу тему, аби не обговорювати свої квадратні метри. Підозрюю, що їх просто немає, інакше поведінка була б зовсім іншою. Мої підозри починають ще й підтверджуватися.
Я не звертав маминої уваги на це. Але перед своїм ювілеєм в 55 років, мама оголосила, що їй зробили пропозицію вийти заміж. Я і радий за неї, і не менш стурбований. На душі все ж не спокійно. Мені не дають спокою його таємниці. Та й чи потрібно мамі це заміжжя ?! Стільки років жила для мене і себе, і навіщо все міняти ?! Навіщо обтяжувати себе додатковими турботами і клопотами. У нас скоро діти будуть. Можна їм присвячувати більше часу.
Доведеться, мабуть, поговорити з цим “кавалером” серйозно. Врешті, не малі ж діти, нащо нам його казочки.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
