Без рубрики
Жити не по прописці: з якими проблемами стикаються українці

В Україні 3,3 млн дорослих людей живуть не за місцем реєстрації , що становить 12% від усього населення.

Як правило, це люди, які переїжджають в інші міста, орендують квартири і не реєструються за новим місцем проживання. Джерело

У той же час, в Україні є 0,9 млн дітей, які живуть не за місцем реєстрації, 0,7 млн дорослих, які живуть взагалі без реєстрації, 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 0,4 млн іноземців. Таку аналітику недавно представив центр CEDOS.

Експерти пояснюють, що проблема з пропискою стає загальнонаціональною, провокує корупцію і безліч проблем. Дійсно, реєстрація місця проживання залишилася важливою для доступу українців до різноманітних послуг.

21% людей, які живуть не за місцем реєстрації, вважають, що через це їх права значно обмежені. Проте, багато хто не поспішають реєструватися або ж просто не мають такої можливості.

У людей, які живуть не за місцем реєстрації є безліч проблем: їм доводиться стояти в чергах, щоб поміняти місце голосування, вони не можуть відновити загублений паспорт і віддати дитину в школу.

Проблеми зі школами і не тільки

Ще зовсім недавно питання прописки був більш ніж актуальне для медобслуговування. Наша перша героїня Наталя звернулася до київської травматологію з переломом пальця, але в лікарні відповіли, що можуть дати тільки довідку, а ось для того, щоб відкрити лікарняний, необхідно їхати в лікарню за місцем прописки.

“Я жила на Печерську, прописка була на КПІ, і мені з поламаним пальцем ноги було не дуже зручно їздити через весь Київ. Мене відправили до завідуючої відділення, і та сказала платити добровільний внесок – 500 грн.

Мені видали квитанцію, і я заплатила цю суму прямо у них в терміналі. За це мені відкрили карту на рік, але через деякий час я знову звернулася в цю лікарню, а моєї карти там вже не було”, – розповідає Наталя.

Медреформа в Україні триває, і підписання договору з сімейним лікарем (який, в свою чергу, повинен направляти пацієнтів до вузьких спеціалістів) не пов’язане з пропискою. Але це, мабуть, єдиний приклад, коли людям без прописки стало трохи легше.

Віддати дитину в школу і сад можна за місцем проживання, тільки не варто забувати, що зараз діє пріоритет для тих, у кого є реєстрація.

Уже після того, як будуть зараховані всі діти з пропискою в районі навчального закладу, почнеться зарахування інших.

Тетяна з Києва розповідає, що їй довелося міняти прописку, щоб віддати дитину в найближчу школу.

“З минулого року в перший клас беруть в першу чергу за пропискою. За кожною школою є закріплена територія. Діти за пропискою потрапляють в школу 100%, якщо прописки немає, документи подаються пізніше “на вільні місця”.

У нас школа у дворі і наш будинок закріплений за цією школою. Донька не була взагалі ніде прописана, тому прописали її тут, щоб віддати саме в цю школу”, – каже Тетяна і додає, що прописувалися вони тільки для того, щоб віддати дочку в школу біля будинку.

Варвара з Вінниці розповідає іншу історію, коли відсутність прописки виявилося для неї проблемою.

До Вінниці дівчина переїхала більше п’яти років тому, коли надійшла до Національного медичного університету ім. Пирогова. З тих пір вона знімає квартиру, тому що отримати гуртожиток і прописку там досить проблемно.

Але коли Варвара хотіла взяти в оренду побуттехніку для нової квартири – всюди чула відмову.

“Ми з сусідкою по квартирі хотіли взяти в оренду пральну машинку. Дзвонили по всіх оголошеннях на сайтах, але всюди вимагали прописку і говорили, якщо немає прописки – немає і техніки.

Пояснювали це тим, що, якщо у нас немає місцевої прописки, ми зможемо просто забрати машинку собі, а орендодавців не будуть потім знати, де її шукати”, – ділиться історією дівчина.

Не можна назвати такі відмови законними, але орендувати техніку пропонували приватники, які самі і встановлювали правила.

Читайте також: Погода на початок тижня: грізна стихія змусить забути про літо

А що щодо участі у виборах

Напевно, одна з найбільших складнощів життя не по прописці – це вибори і необхідність зміни місця реєстрації. Для того, щоб голосувати на всеукраїнських (парламентських або президентських) виборах, українці можуть просто прийти на найближчий виборчу дільницю і написати заяву.

Правда, потрібно надати документ, який підтверджує, що ви живете саме в цьому місті. Це може бути довідка з роботи, договір про оренду квартири.

Олена розповіла нам, що вперше їй вдалося проголосувати лише недавно. Вона переїхала до Києва і намагалася змінити місце голосування, але через те, що вона працює як як фізична особа-підприємець, довідку з роботи, яка б підтверджувала, що вона живе в Києві, взяти не може.

А все ФОП реєструються тільки за місцем прописки, адже всі податки від них відраховуються до місцевих бюджетів.

“Довідку з роботи взяти не можу, тому що працюю, як ФОП. Квартиру орендую, але договір оформлений на мого хлопця, тому підтвердити, що я живу в Києві не виходить. Зараз” забила “на це і катаюсь до батьків, щоб проголосувати, а їхати до них більше 500 км”, – коментує дівчина.

Ще гіршою є ситуація, якщо у тебе зовсім немає прописки. І таких людей в Україні 700 тис. Опинитися в такому положенні простіше простого: так, при вступі до інституту і заселення в гуртожиток всіх змушують прописуватися саме там.

А після виписки з гуртожитка по закінченню навчання багатьом просто не з руки їздити за сотні кілометрів до рідного міста, щоб заново прописатися.

“У мене були проблеми навіть не з тим, що я жила не по прописці, а з тим, що прописка у мене взагалі була відсутня. Коли ти вступаєш до інше місто і доводиться в гуртожитку, тобі доводиться міняти прописку незрозуміло для чого.

Випуску, ти знімаєшся з цієї реєстрації. і ось після випуску я залишилася без прописки. В той час я вже офіційно працювала і труднощі виникли при оформленні зарплатної картки. Для банківської карти необхідна хоч якась прописка, а у мене ж не було ніякої.

Добре, що погодилися оформити карту за договором про аре де квартиру, хоч він і був підписаний не на мене, а на співмешканку”, – пояснює Ольга.

Дівчина додає, що життя не за пропискою додає проблем з голосуванням, тому що навіть в цьому році на перший тур виборів вона поїхала голосувати за місцем прописки, а на другий не пішла.

“Змінити місце голосування проблематично через страшні черг, в яких не дуже хочеться стояти після робочого дня”, – говорить Ольга.

У схожій ситуації опинився і Кирило з Житомирської області. Хлопець розповідає, що після закінчення інституту залишився без прописки.

“Взагалі не планував прописуватися в гуртожитку, але вибору нам особливо не давали. Коли закінчив інститут, змусили виписатися, тому довелося витратити кілька днів, щоб відстояти в чергах в адміністрації.

Виписують для того, щоб знову прописатися в рідному місті, так як хотів проголосувати на місцевих виборах. на щастя, додому їжджу часто, тому особливою проблемою це не було. Але все одно не розумію, навіщо була прописка в гуртожитку і зайва трата часу”, – підсумував Кирило.

Вже давно йдеться про те, щоб почати реформу реєстрації місця проживання, адже українці, які живуть не там, де зареєстровані, стикаються з безліччю труднощів, починаючи з того, що не можуть віддати дітей в школи і дитячі сади, і закінчуючи оформленням субсидій і пенсій.

facebook