Цю історію мені розповіла мама: по сусідству жили дві подруги, разом ходили в школу, дівували та колядували щороку «Бог Предвічний», бо й їхня дружба була такою ж давньою та непорушною.
Далі минули роки, дітей вони одружили, сходилися разом в неділю на посиденьки та ще кожної Коляди співали «Бог Предвічний». А далі сталася подія, яка різанула по серцю обох. Але яка була такою банальною, що про неї сором й говорити: сусід і далекий родич Анни (перша подруга) залишив іншій подружці Ірині своє обійстя – хай косить корові та збирає яблука, провітрює в хаті вікна аби та не затухла… Вразило це Анну в саме серце, бо мало того, що вони родичі, та ще й не далеко живуть, могла б і вона за хатою пригледіти, а трава – корови у неї нема, то комусь би віддала.
А Ірина щаслива та рада – обора через дорогу, яблунь в саду купа – сік души, корові годуй, дітям та онукам неси. І не зважає, що подруга злиться, а що тут такого – їй дали, а вона взяла. Подруги й далі разом ходять до церкви та на недільні плітки, але все рідше і рідше Анна запрошує ту до себе.
Через якийсь час знайшовся купець на присадибу родича, але Ірина так собі пометикувала, що за такі гроші її ніхто не купить, то покупцеві відмовила і не спитала думки господаря. Взнала про це Анна і давай родичеві дзвонити, мовляв, а чи бачиш – задарма дав господарку чужій людині, а вона собі за власність бере. Буде тобі, родино, наука, як на чужих надію мати.
Ірина з відповіддю не забарилася і так відповіла, що на прийдешнє Різдво ніхто вже разом не колядував. А далі Ірина вирішила, що можна сусідів сад і почистити, раз вона за ним дивиться. Тут Анна вже остаточно не витримала і на всю вулицю волала:
– Ти думаєш я не знаю, як ти його примастила аби він тобі дав хату? Чи я не бачила, що ти йому молока носила та вищебечувала! Та най буде, але різати сад, який ти не садила – то вже верх хамства. Ти до церкви як ходиш?
Слово поза слово і вже жінки не лише не колядують, але й не говорять одна до одної, а вікна хат дивляться одна на другу.
Тяжо захворіла Анна і не допомогло лікування. Ірина не пішла на похорон, бо мала збирати яблука в сусідському саду.
Фото pexels
