Ми з Ларисою дружимо зі школи, страшно уявити скільки саме років ми одна одній розказуємо найпотаємніше, ходимо на закупи та святкуємо свята. Дуже багато. Роки довіри, спогадів, радощів, підтримки… Я до чоловіка таких теплих відчуттів не маю, як до неї – рідна людина, з якою я завжди така як є.
Звичайно, Лариса красивіша за мене і я не буду приховувати, що заздрю її фігурі і рівним зубам, а я навпаки, невисока та ще й схильна до повноти. Може, через те, що я не дуже перебирала кавалерами, то вийшла заміж раніше і вже маю двох дорослих доньок, а Лариса все ще в пошуку свого кохання.
Моя старша донька вже підліток і ви знаєте, як важко з дитиною – гормони бушують, емоції зашкалюють, а мама завжди чимось не вгодила. Де ділася моя Надійка, яка мене обіймала перед сном і не відпускала з обіймів, поки не засне? Тепер їй мами не треба і мама нічого не розуміє.
Інша справа з Ларисою – улюблена тітонька, яка і обновку якусь купить, і секрети всякі вивідає та мені перекаже. Отак через Ларису я дізнаюся, що їй там хлопчик якийсь подобається, що вона вірші пише… Навіть першу дорослу білизну вона купила з Ларисою, бо мама «відстала від життя».
Звичайно, що я почуваюся ображеною, бо це моя дитина, а тепер я їй не потрібна? Але я образу проковтнула, бо ж підліток і була вдячна Ларисі, що вона мою дитину розуміє, і є кому з нею поговорити. Аж тут я почула їхню розмову. Я просто мало не обімліла – ноги стерпли, стало так жарко…
Лариса моїй доньці говорила, що я ніяка… Ніяка мама, нічого не розумію, як жінка, бо погано виглядаю, погано виховую її, шкодую на неї грошей, не звертаю увагу на чоловіка… Що я в молодості була такою ж непопулярною дівчиною і таку хочу зліпити з Надійки… Одним словом, подруга говорила з дочкою так, ніби я зайва в цій родині, а от вона Лариса, радо все виправить – зробить моїй родині таку милість.
Господи, мені як очі відкрилися! Коли дівували, то я вважала, що вона просто так жартує, таке почуття гумору – а то вона просто відкрито з мене кепкувала! Коли ми з Русланом одружилися, то Лариса завжди приходила в гості, ніби на якийсь подіум – виріз, каблуки, макіяж. Я на її фоні виглядала якоюсь облізлою і я бачила це в Русланових очах, а вона просто вся сяяла.
А далі доля нас розвела – вона поїхала за кордон і там мала якісь стосунки. Приїжджала як королівна і так мило з мене кпинила на всіх святкуваннях, а я лише усміхалася, бо ж у Лариси «таке почуття гумору».
За цей час ми звели будинок, Руслан розкрутився на непоганого бізнесмена, доньки підростають, я про всіх піклуюся… Щастя…
В неділю Лариса прийшла «на пироги» так само з вирізом, каблуками і макіяжем.
– Галю, твої пироги – як в ресторані. Єдине, що ти вмієш готувати ідеально, – вона підморгувала моєму чоловікові, уминаючи пироги.
А мені ніби відключило звук – я лиш дивилася, як вона дивиться на Руслана, підморгує, кладе свою руку на його, а він аж дметься від радощів. А доньки, доньки мої з сяючими очима любуються цією жінкою, сміються на її жарти…
Автор: Ксеня Ропота
Фото: pixabay
