Вона мріяла про Айфон з дитинства, звичайно, не буквально, бо тоді вона мріяла аби у них взагалі вдома був телефон. Одного дня мама принесла щасливий пакунок – коричневий упакований телефон і поклала його в шафу та суворо заборонила його брати. Звичайно, вона потай брала та уявляла безліч цікавих розмов, в яких її запрошували на телебачення в якості знаменитої зірки.
Телефон так і не провели і він до цих пір валяється в шафі, але мамі шкода його викинути.
В студентські роки вона мріяла про мобільний телефон, щоб їй могли зателефонувати з телебачення і запросити, як відому співачку. Чи варто казати, що вона вийшла заміж за хлопця, який їй його подарував? О, так. Чомусь вона вірила, що чоловік, який дарує дорогі подарунки – дуже сильно кохає. Він і справді її кохав, проте її так і не запросили на телебачення. У неї були діти, турботи, комунальні платежі та безгрошів’я.
Коли грошей стало катастрофічно не вистачати, вона все сильніше мріяла про Айфон. Але вже не для того аби її запросили на телебачення. А для того аби показати іншим, що вона настільки важлива, що має його – дорогу цяцьку, де вона дивиться на життя інших і заздрить.
Пройшло ще років зо п’ять. Вона розлучилася, закохалася, знову розлучилася, змінювала місця роботи та житло, але завжди мріяла про цей телефон.
І вона його отримала – дорогу цяцьку, яка мала зробити її неймовірно щасливою. Вона купила його сама. Це було дуже важко зробити, не тому, що у неї не було на нього грошей, а тому, що вона не могла купити його сама собі, вона не могла собі дати дозвіл бути щасливою.
Автор: Ксенія Ропота
Фото pixabay
