Чоловік не хоче працювати, а живе за гроші своєї матері. Як не соромно сидіти вдома на утриманні старої матері?

Чоловік не хоче працювати, а живе за гроші своєї матері. Як не соромно сидіти вдома на утриманні старої матері?

Після весілля із чоловіком оселилися у його батьків. Коли я пішла в декрет із маленьким сином, стосунки зі свекрухою, до цього натягнуті, остаточно зіпсувалися. Якщо я купувала собі одяг, свекруха казала, що я маю заощаджувати, адже її син працює один, тим більше що я нікуди не ходжу.

Чоловік волів не втручатися.

Коли син пішов до школи, ми переїхали до квартири, яку мені залишила бабуся. Мої батьки передбачливо оформили її на себе, мабуть, хотіли убезпечити мене від розділу при розлученні.

Чоловікові було байдуже, а от свекруха казала, що її син тут не господар, тому й робити нічого не зобов’язаний. Виходило, що я забезпечила сім’ю житлом, а вона повинна жити на всьому готовому.

Син одружився, живе окремо, а чоловік лишився без роботи. Спочатку мене заспокоював, що швидко знайде іншу, але через три місяці я зрозуміла, що йому так комфортно. Коли я наполягала на пошуку роботи, він казав, що допомагатиме другові в гаражі, а він обіцяв платити. Грошей я не бачила, проте чоловік часто приходив додому випивши.

Останньою краплею стало те, що він якось спитав, коли в мене зарплата, бо йому треба віддати другу борг. Я остовпіла від такого нахабства, запитала, навіщо він брав гроші, якщо нема чим віддавати.

Відповідь була просто оригінальна: «а що я повинен у всьому собі відмовляти?». Тоді я поставила ультиматум про роздільне харчування. Він одразу ж поскаржився матері. Коли свекруха приїхала на розбірки, я запропонувала утримувати свого сина на свою пенсію, якщо вона така жаліслива.

Ось уже півроку, як свекруха возить чоловікові їжу, і щоразу намагається приготувати щось смачне, щоб показати мені, що він без мене харчується ще краще. Не знаю, де вона бере гроші, і наскільки її вистачить, але мене вражає не так свекруха (мати все ж таки), як чоловік.

Як не соромно сидіти вдома на утриманні старої матері? А зараз думаю, навіщо він мені потрібний взагалі.

Квартира моя, нехай переїжджає до батьків, щоб мати не моталася із каструльками через все місто.

Скоро подам на розлучення. Навіть якщо він і знайде роботу, я вже не можу жити з ним разом.

You cannot copy content of this page