Два роки тому мій єдиний син пішов з життя. Після цього невістка з онуками просто сіли мені на шию. Вони вважають, що я повинна забезпечувати їх і допомагати до кінця своїх днів. Але я так втомилася вже, а невістка не бачить цього і продовжує жити, як ні в чому не бувало. Я вирішила вилити душу вам, тому що більше просто нікому. І хочу попросити вашої поради.«»
Мій єдиний син одружився рано, адже дівчина була при надії. Жили добре, все як у всіх. Молода сім’я оселилася окремо, ми з чоловіком подарували їм квартиру. До слова, ми з чоловіком забезпечені люди і могли собі це дозволити. Після закінчення декретної відпустки, дружина мого сина знову відчула, що при надії. Я це до того, що невістка і дня не пропрацювала, тому що її забезпечував мій син. І ось коли його не стало, вона вирішила, що цей обов’язок перекладається на мене з чоловіком.
Перший час ми допомагали їй без питань. Я прекрасно розумію, вона залишилася одна без засобів до існування і на руках два хлопчика. Але діти пішли в садок, і я очікувала, що невістка влаштується на роботу. Тим більше, що я їй пропонувала кілька варіантів. Але вона вперто продовжує сидіти вдома прикриваючись частими недугами дітей. Тим часом, я регулярно чула від неї скарги як їй складно без чоловіка, що дітям треба купити курточку, черевики, штани, шорти, футболку, кепку. І так до нескінченності. Звичайно, я люблю своїх онуків і давала гроші. До слова за харчування в саду теж плачу я, не вона.
Через рік після того, як не стало сина нічого не змінилося. Відмовки і скарги ті ж. Тільки ми з чоловіком стали робити інакше. Я просто брала хлопчиків, йшла в магазин і купувала їм все необхідне. Згодом до списку вимог невістки додалося і підвищення вартості комунальних послуг. Ми знову увійшли в становище і давали гроші.
Між іншим, вона майже на кожні вихідні привозить до нас онуків з ночівлею. Жінка пояснює це тим, що хлопчикам не вистачає чоловічого спілкування і дідусь тут помічник номер один. Хлопчаки у нас, а де знаходиться вона всі вихідні для мене питання. Може, невістка зустріла чоловіка? І не говорить, тому що знає, що тоді ми перестанемо їй допомагати. Не онукам, а саме їй.
Як мені бути? Моя невістка просто не хоче працювати. Вона добре влаштувалася і не планує нічого в своєму житті міняти. Можливо, пора поговорити з нею серйозно, але я переймаюсь, що вона просто позбавить нас спілкування з дітьми нашого сина. Але й утримувати чужу для мене жінку тільки тому, що вона побула за дружину моєму синові кілька років, ні я ні мій чоловік не повинні.
Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
