Подарувала я дітям подруги на Новий рік символічні подаруночки. І все б нічого, але вчора вона мене дуже і дуже тактовно “подякувала”. Я й досі відійти від почутого не можу

У мене є подруга, з якою ми на жаль рідко бачимося. Тому в основному спілкуємося по телефону. І ось днями я з нею листувалася з приводу подарунків, які я передала її діточкам на Новий Рік. Старшому хлопчику, якому 5 років, я подарувала солодощі і дорогу красиву книгу з казками, а молодшому однорічному – невеликий набір Лего для найменших. Подруга теж передала подарунки моєму синові, це теж був невеликий конструктор Лего для малят. Тоді ми подякували один одному за презенти, всі залишилися задоволені.

А ось на днях вона прислала фотографії, як її сини граються конструктором і їдять солодощі. А далі вона написала, як би між іншим, що книга, на жаль, не користується у дітей популярністю, оскільки їм більше подобається дивитися мультфільми, а старший грає вже у планшеті. Ще написала, що вони з чоловіком їм взагалі книги не купують, адже вважають це марною тратою грошей, адже дітям абсолютно нецікаво. Все було написано тактовно, але сенс зрозумілий – книги більше не дарувати.

Я була дуже здивована. Якщо дітям не читати і взагалі не купувати книжки, то у них не буде звичкою слухати, а після читати самостійно. Природно, їм будуть більше цікаві телевізор і гри на гаджетах.

Я й уявити не могла, що існують родини де не прийнято читати. І що ж це за чарівне дитинство без казочки на ніч і без улюбленої книжечки? У нашої дитини дві полиці дитячих книжечок, які він з радістю сам гортає і цитує деякі казочки, або віршики.

Досі не можу відійти від почутого. Уявлення не маю, як ростуть такі діти, а головне – що ж за люди з них вийдуть у світ? Хоча, можливо я перебільшую і це є сучасна реальність.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page