Приходжу в кафе, на мене налітає наречена з претензією, що я пізно прийшла. А побачивши, що я без фотоапарата, так і взагалі на підвищений тон перейшла. Виявляється, мене було запрошено не просто так

Є у мене двоюрідний брат. Раніше разом збиралися у бабусі по великих святах, потім коли бабусі не стало і батька мого, відносини обмежились лайками в соцмережі і картинками на новий рік. А тут пише, що хоче в гості до нас прийти.

Прийшов з дівчиною, запрошення на весілля приніс. Маму на реєстрацію запрошують, а мене ще й в кафе. Чому так, пояснив, що в кафе в основному молодь буде.

За два дні до весілля дзвінок, просить фотокамеру з собою прихопити, нібито фотограф у них занедужав, а нового шукати часу немає. Я трохи для себе фотографую, він в курсі. Сказала, що візьму камеру, але нехай він і інших гостей напружить, я на весілля веселитися йду, а не працювати.

З вечора перед весіллям дзвінок вже від його нареченої з проханням приїхати познімати збори і викуп, відмовила, адже у мене на ранок інші плани були. Приїхали з мамою відразу в РАЦС і почалося: одних з нареченою сфотографуй, інших з нареченим, а отих з батьками. Гаразд, проїхали, пішли на реєстрацію. Там теж слізно попросили побігати з камерою і пофоткати.

Після реєстрації невеликий фуршет для гостей. Ми з мамою стоїмо розмовляємо, підлітає матір нареченої і починає мені вказувати, кого і як я повинна фотографувати.

Далі, поїхали на катання, молодь на 4 машинах, тут зупинка, там зупинка, всі їдять і п’ють, а я з камерою бігаю. Приїхали в парк, я у вбиральню пішла. Повертаюся, біжить подружка нареченої і з обуренням мені заявляє, що молодята голубів запускати будуть, а мене немає. Гаразд, фото в парку зробила, а коли всі по машинам сідали, просто додому пішла, мені від того парку пішки 10 хвилин.

Приходжу в кафе, на мене налітає наречена з претензією, що я пізно прийшла, “фотографи взагалі-то заздалегідь приходять”. Я намагалася пожартувати, що я не фотограф, а гість з боку нареченого, ось тут-то вона мені і повідомила, що мене б ніхто не покликав просто так. Я тут тільки тому, що я повинна фотографувати їх. Брат поруч стояв, просто очі опустив і промовчав.

Я як стояла, так розвернулась і пішла додому. Першою думкою було флешку з фотоапарата відформатувати. Не стала. З подругою поговорила, вона мені і запропонувала ці фото братові потім продати. Хотіли фотографа, нехай платять.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page