Breaking News
Невідомо, скільки б продовжувався такий стан, але Алла одержала запрошення до нотаріуса. І дізналася, що і дачу, і «Волгу», що залишилася після батька, і всі сімейні цінності мати заповіла Вадиму. Документ був написаний того дня, коли Алла пішла до Олега. Відтак знайшла товсту пачку листів Вадима
Тишу в кабінеті перервав сигнал на мобільному телефоні чоловіка, що лежав на столі. Оксана не мала звички «ритися» в його телефоні, бо завжди довіряла коханому. Однак вирішила глянути, може, там щось термінове. Побачене і прочитане остаточно збило з пантелику: «Я все підготувала. Думаю, вона не здогадається. Вечір має бути незабутнім». І відправник – «Ланочка».
У неділю вранці на Таниному подвір’ї на все село вигравали музики. А дівчину під гіркі весільні пісні вдягали у вельон. Мати радісно благословила доньку, хоч не розуміла, чого дитина така зажурена, куди подівся її дзвінкий сміх. Хоч би не заслабла? А коли у двір під весільний марш зайшли гості молодого, всі замовкли
Йде втомлена жінка з роботи, тягне важкі сумки, по дорозі заскочивши в магазин. «Що ж, – питаю, – так надриватися? Невже допомогти нікому?» «Та є кому, – відповідає. – Два сини вдома. Одному – двадцять сім років, іншому – тридцять один рік. Вперлися в свої комп’ютери, ніяк не витягнути. Зараз прийду, почнуть по пакетах лазити, хапати на ходу. Хоч би одружилися чи що? Все легше було б»
Іра мовчки розігрівала вечерю. Мовчазну тишину порушило сповіщення в її мобільному. На екрані висвітився невідомий номер. Відкрила повідомлення і застигла на місці. Це були світлини
Життєві історії
– Ти мені дуже подобаєшся, – швидко заговорила – Галі нема, ніхто ні про що не здогадається. Якесь дивне відчуття охопило Надю. Вона зрозуміла, що при надії. Це, звісно, ускладнить її життя, та й з хати Галя вижене. Збігали місяці. Свою таємницю вона вже не могла приховувати, взялася пакувати речі

Петро все ніяк не міг дочекатися приїзду дружини. Нащо відпустив її на ті кляті буряки?! З дітьми не може дати ради, господарство величеньке, жіночих рук потребує. Все дивувався: як його Галя всьому дає лад?

Нарешті приїхала дружина із заробітків. Та ще й подружку привезла.

– У Наді вдома багато проблем, – пояснила. – З чоловіком розлучилася, й свекруха не хоче її більше бачити, а батьківська хата згоріла. Одним словом, у нас місця вистачить, а вона хай відпочине від того всього.

Петрові хіба що? Хай живе людина, місця вистачить.

Отож, зажили вони дружною родиною. Разом поралися по господарству, обідали, вечеряли. Надя була молодичка роботяща, в її руках все горіло. Бувало, Галя лише надумає йти корову доїти, а Надя відро схопила – й до хліва. За кілька хвилин вже проціджує молоко. Й за дітьми дивилася. Іноді Петро зауважував: дружина менше уваги приділяє синові й дочці. Для неї головне, щоб вони були нагодованими, а ось Надя завжди знаходить час, щоб їм щось почитати, побавитися з ними.

На городі теж поралися всі разом. Буває, хтось з односельчан подивиться на них – і ще й позаздрить Петрові: таких дві жіночки поруч має. Про них у селі всяке говорили, та чоловік не зважав на ці балачки. Якщо людині ніде жити, то чому б не допомогти?

У той день мали відзначати Петрові іменини. Галина з Надею вже зранку почали готувати всяку смакоту. Хоч нікого й не думали запрошувати, але вирішили зробити свято для себе. І раптом Галі стало погано. Викликали сільську медичку, а та мерщій заходилася відправляти Галку в район, бо побачила, що мабуть aпeндицит. Дiaгноз підтвердився, одразу й опepaцію зробили.

Десь по обіді Петро повернувся додому. Надя звично поралася по хаті, діти гуляли на подвір’ї.

– Це тобі, з днем народження, – простягнула пакунок, а поглядом проникла у самісіньке сеpце.

Він хотів віддячити жінці чмокнувши в щічку, але Надя міцно обвилась навколо нього.

– Ти мені дуже подобаєшся, – швидко заговорила – Галі нема, ніхто ні про що не здогадається.

Жінка потягнула Петра в cпaльню, а він, мов загіпнотизований, навіть не подумав опиратися. З того часу Надя цілий тиждень зустрічала сонце поряд з Петром.

А потім повернулася зі стаціонару його дружина. Звісно, вона ні про що не здогадувалася. На плечі Наді лягла вся хатня робота – господиня була ще дуже кволою. Щоразу, коли всі розходилися по кімнатах, Надя ревниво стежила за Петром – Галя, хоч хвopа, але поряд з ним.

…Якесь дивне відчуття охопило Надю. Вона зрозуміла, що при надії. Це, звісно, ускладнить її життя, та й з хати Галя вижене. Збігали місяці. Свою таємницю вона вже не могла приховувати, взялася пакувати речі.

– І куди оце ти збираєшся? – запитала Галя. – Можеш нічого не говорити, мені про все розповів Петро. Я на тебе не в образі. Будем і далі жити, як жили. Але запам’ятай: до мого чоловіка близько не підходь.

Не сказала Галя, що серйозна розмова відбулася у них з Петром. Дійшло до того, що навіть розлучатися він надумав. Але жінка вирішила зберегти власну сім’ю: в дітей є батько. Через деякий час у Наді з’явилася донечка, як дві краплі води схожа на неї. Так і живуть всі разом, ростять дітей, господарюють і роблять вигляд, ніби нічого не трапилося.

Але ж у селі все, мов на долоні…

За матеріалами – Вісник.К.

автор – Тамара ПОЖАРЧУК.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!