Breaking News
Зараз в моєму житті настав період нерозуміння. Мене не розуміє мати, сестра і навіть дружина. Ніколи не думав, що збільшення заробітної плати так змінить моє життя
Я так і не зрозуміла, навіщо вона усе те мені розповідала. Що це – жалість, чи посилене почуття справедливості. Як би там не було, але зустріч з давньою подругою на ринку перевернула моє життя з ніг на голову і повернути усе, як було уже просто не можливо
У Марти характер спокійний, але цю панянку краще не доводити до точки кипіння. Ну, не знаю, як там уже той Петро її дістав, але вона навіть голос не підвищувала, просто узяла і поїхала у відрядження. А далі ми всі від сміху уже й говорити не могли
Мати лементувала, сестра крутилa пальцем біля скрoні. Маринка ревіла: 17 років, при надії, a він простягнув сотню ( «більше не можу») і прoпав
– Я їх прошу мене хоч у будинок людей похилого віку віддати, вони кажуть що то дорого. Тай без пенсії моєї не виживуть. А я на своєму тапчанчику у кухні уже не можу більше. Хоча гріх скаржитись – мені вісімдесят, а я досі дітям допомагаю
Життєві історії
У невістки перша дитина, не так багато ще знаємо, але читаємо інтернет, тому дуже розумні і не приймаємо ніяких підказок. Невістка приходить після інституту, кладе сина на ліжко (мамі має бути зручно, годувати треба лежачи – начиталася в інтернеті) поки вкладається сама, дитина плаче, поїсти нормально не може відвертається. Мама спокійно іде на кухню чекати поки дитя заспокоїться і теж поїсти. Приношу малого на кухню. а вона їсть! Ще й мене винною робить, мовляв вона дитину уже погодувала, а я малюку спати не даю. За три хвилини погодувала?

Я свекруха. Приїхала до сина маленького онука няньчити, допомогти невістці закінчити інститут, медичний-останній курс. Якось так вийшло, що взяла все в свої руки, невістка не заперечувала і навіть з радістю відсторонилась від всіх турбот по дому. Крім дитини, готувати, прасувати, прибирати, після пухнастого кота мити підлогу щодня-немало, я вам скажу. Не знаю, чому я не просила про допомогу невістку. Якщо людина не розуміє, що вона господиня, повинна теж щось робити по дому, як поясниш? Краще тихо робити все самій.

У невістки перша дитина, не так багато ще знаємо, але читаємо інтернет, тому дуже розумні і не приймаємо ніяких підказок. Нові правила годування на вимогу дитини. Можливо, з іншими дітьми все проходить гладко. Наш малюк все зрозумів: їв по 40 грам, постійно на руках біля мамусі з відкритим ротом, голодний змучив всіх. З пляшечки їв також.

Невістка приходить після інституту, кладе сина на ліжко (мамі має бути зручно, годувати треба лежачи – начиталася в інтернеті) поки вкладається сама, дитина плаче, поїсти нормально не може відвертається. Мама спокійно іде на кухню чекати поки дитя заспокоїться і теж поїсти. Нічого не вдієш, заспокоюю онука, йдемо на кухню:

-Мама, ми заспокоїлися, погодуй нас.

А вона мені спокійно так:

– Почекайте, сама доїм, а то аж голова обертом.

Ну уявіть таке! Дитина не годована, зате мамуся кашу за обидві щоки наминає. Ще й просить малого у ліжечко покласти, бо дитина нібито уже засинає і того, що він там за три хвилини поїв йому досить. Я пояснюю, що годувати потрібно мінімум двадцять хвилин, а вона фиркає.

А їжа з баночок: ще один сучасний перегин. Я проти цих, невідомо чим напханих банок з великим терміном придатності, не впевнена, що корисних. Розповідала, як ми робили овочеві та м’ясні пюре без сучасних блендерів (м’ясорубка, сито), все свіженьке. Перестала з нею сперечатися, робила все сама.

Прекрасно знаю, що син не ідеал: буває ледачий (зранку не добудишся, роботи міняє постійно), не акуратний – це мої косяки в вихованні. Тому, коли щось говорить на сина, я й мовчу, але я ж мама, чого ти мені оце все виказуєш? Що я повинна зробити з дорослим чоловіком? Ти ж бачила за кого заміж ішла? Чому я повинна це слухати?

А це учора взагалі палицю перегнула. Прийшла з інституту і до холодильника. Дістала звідти каструлі сковорідки і сотейники з їжею і все демонстративно по судочках розкладає при мені, аби я бачила, як потрібно бути господинею. Я й не витримала вже. Усе усе їй виказала і за сина і за те яка вона господиня і за неправильне харчування малюка і про те, що її кіт мене дістав і врешті решт я маю право на власне життя і неповинна отут уже третій місяць прислужувати. І знаєте, яка подяка?

– Вас сюди ніхто не кликав. Самі приїхали “допомагати”, а тепер мене винною хочете зробити? Я вас не чіпала, аби ви не ображались. Якщо не хочете тут бути, я вас не тримаю і про допомогу не прошу. Їдьте додому.

Я хотіла бути прекрасною свекрухою, я не вважаю, що була поганою, коли жила у невістки! Що не так з молодими невістками? Чому я віддала три місяці свого життя, а отримала не подяку і підтримку, а «Вас сюди не кликали»?

Лариса.

Передрук без гіперпосилання на hot-news.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page