Життєві історії 0
– Чоловік назвав мене «миршавою мишею», коли я захотіла купити нове пальто. Сказав, що мені воно вже не потрібне. Всю ніч прорюмсала від почутого, – розповіла жінка в листі на електронну пошту – я ж тягла на собі всіх той рік, що він не міг знайти роботу! Так, відмовляла собі у всьому, так, дивлюся в дзеркало і розумію, що перетворилася в «сіру мишку», але невже тільки я в цьому винна?
Адже все робила заради сім’ї, а, виходить, ніхто і не цінує… Смішно? Зовсім ні.
Життєві історії 0
Розлучення. Ну, так сталося. Буває. Hе зійшлися характерами. Не змогли поступитися один одному. Словом, звичайна історія. Розбіглися і поділили все майно. Дружині дістався собака, а колишньому чоловікові кіт
Вони разом виросли. Кошеня і цуценя разом взяли, коли одружилися. Tакі ось справи. Все
Життєві історії 0
Вишу сьогодні в вікні, чекаю, поки макарони зваряться. Дивлюсь – Спритник йде. Один. Повільнооооо і ледве ноги переставляє, в арці сніжна каша і лід, остерігається. В руках кульок з газети. Не бувало такого, щоб він один, ніколи! У мене буквально все всередині обірвалося, думки всілякі нахлинули – ситуація ця навколо, вік, та хіба мало всього навкруги
У нашому будинку, в першому під’їзді, живе сімейна пара. Настільки сімейна і настільки пара,
Життєві історії 0
Якщо чоловік не чує прохань від жінки, то він робить свій висновок: «Я їй не потрібен!». Дивовижний парадокс
У нього своя правда. Чоловік хоче вирішувати проблеми коханої жінки, а вона не говорить
Життєві історії 0
Наталя подивилася в дзеркало і побачила там втомлене обличчя немолодої, але і не старої жінки. Всього ж п’ятдесят, а виглядає на всі 100. Не відсотків, ні – років. Правду мама каже. – Сама винна! Ти повинна була це передбачити!
Покрутила головою. Туди, потім сюди. Зморшки глибокі на переніссі. Тому що часто хмуриться. А
Життєві історії 0
Затримується електричка хвилин на двадцять, на пероні все замерзлі і злі, після роботи, додому хочеться, чекаємо. Ніхто не оголошує, коли поїзд прийде, типу чекайте інформації
Нарешті електричка приїжджає, все похмуро вантажаться, сидять насуплені, чекають відправлення. І тут влітає в
Життєві історії 0
– Потерпи, Іванку, потерпи, мій рідний! Ти ж уже великий, скоро півтора року буде, – на очах у Лізи з’явилися сльози. – Через два дні мама грошики отримає і купить що-небудь поїсти. А потім ти в садок підеш. Там тебе будуть завжди добре годувати.
Малюк, здавалося, заснув. Ліза спробувала встати, але тут же пролунав плач. Дитина сіла і
Життєві історії 0
І коли вже стало все зрозуміло, дружина не витримала і пішла з’ясовувати стосунки з загарбницею. Просто підійшла до неї і запитала, дуже ввічливо: – Скажіть, будь ласка, навіщо вам мій чоловік?
Ця історія трапилася ще за радянських часів. Звичайний санаторій Академії наук, заповнений співробітниками середньої
Життєві історії 0
Ми жили. Ну, не сказати, щоб бідно. Хоча бідно, звичайно. Якщо тато приносив апельсин, його ділили на чотирьох. На маму, тата, брата і мене. Або взяти цукерку, пташине молоко, наприклад. Цукерка завжди ріжеться навпіл. Шоколадна стіночка ламається, кришиться, але я не люблю шоколад, і він весь дістається братові. Мені – чудовий, ніжний шматочок суфле.
А мамі з татом нічого не дістається, тому що вони терпіти не можуть пташине
Життєві історії 0
Цей лист мені захотілося написати після зізнання в соцмережах моєї давньої подруги, з якою я не бачилася багато років
Чесно кажучи, знайшла її випадково – не знала її нового прізвища по чоловікові, а