Головна

Життєві історії

Вранці, коли я нарешті додзвонилася до дітей, полегшало на сеpці, що у них усе гаразд. Але водночас взяла образа, що вони без поважних на те причин проігнорували мої гостини, навіть раз на рік не знайшли часу
Життєві історії 0
Про самотню жінку, яка знайшла своє щастя та провчила невдячну доньку. Вранці мене донька і зять привітали з днем народження, пообіцяли після роботи завітати в гості. Я зраділа,
Все почалося з того, що мій колишній чоловік почав гуляти і ставлення помінялося в гіршу сторону, мені нічого не залишалося, як зібрати речі і малу Даринку і поїхати до батьків. У свої 25 років я не працювала, бо нас забезпечував чоловік, але тепер не було виходу я влаштувалася в магазин касиром
Життєві історії 0
Після роботи ми з подругою зайшли в свій улюблений кафетерій випити кави і поговорити. Ми за звичай потрапляли на одну зміну, яка там працює, а це була зовсім
– І мій чоловік має серйозні проблеми – тихо промовила вона. – Він приховує це від мене. Я говорила з лікарем. Він мені не залишив надії… Я не уявляю, як житиму без нього. Навіть не хочу про це думати
Життєві історії 0
З дня їх першої зустрічі пройшло більше десяти років. Але не зважаючи на роки Ольга продовжувала таємно кохати іншого чоловіка! Десять років вона тільки те й робила, що
Ще через два дні Андрій позичив у Меланки грошей. Він знав, що це її останні гроші. І йому було все одно. А вона дала грошей, сказавши при цьому: “Потрібно – значить потрібно”. І більше не згадувала про них ніколи. Злився на себе, насміхався з себе, але віддав. Не зміг її обманути
Життєві історії 0
Сьогодні він програв останню тисячу в казино. Андрій сидів у барі, крутив в руках стакан і дивився на світ, що оточував його, хмільним поглядом. Він був азартним гравцем
Протягом служби я продовжував листуватися з дівчиною, яка вірно чекала мого повернення з армії. Тож і відтягував цю розмову до останнього. Однак село є село, і щось суттєво важливе тут надовго приховати просто нереально. Не минуло й тижня, як усе відкрилося
Життєві історії 0
Дрібна осіння мжичка скрадливо шкрябала в шибки вікна. За стінами будинку панувала непроглядна темінь останнього жовтневого вечора. Натужно поскрипували безлисті крона дерев в саду. Час від часу грайливо
– От що, невістко: наслухалась я про Ігоря, тож прийшла до тебе порозмовляти. Ти не зважай на його вибрики. Переказиться. Ліпше не тікай, а приведи себе до ладу. Коли востаннє на себе у дзеркало дивилась?
Життєві історії 0
Таміла рано вийшла заміж, ще й двадцяти років не мала. Подруги відмовляли дівчину, запевняли, що Ігор їй не пара, бо ж бабій, яких мало, ще й випити любить.
Вистежила чоловіка я давно, коли ще думала, що вибрати. Через сусідів дізналася ім’я любаски. Зараз ця інформація стала в нагоді. Стою біля дверей. – Хто там?
Життєві історії 0
Скажу так, я чітко знала: коли чоловік став придивлятися, коли почав контактувати, коли вже гуляв на повну. Я ж прожила з ним більше 25-ти років, можу з легкістю
Невідомо, скільки б продовжувався такий стан, але Алла одержала запрошення до нотаріуса. І дізналася, що і дачу, і «Волгу», що залишилася після батька, і всі сімейні цінності мати заповіла Вадиму. Документ був написаний того дня, коли Алла пішла до Олега. Відтак знайшла товсту пачку листів Вадима
Життєві історії 0
Повідомлення Алли про те, що вона покохала іншого і хоче розлучитися, Вадим серйозно не сприйняв. Алла росла єдиною дитиною в сім’ї, не знала ні в чому відмови. Батько
Тишу в кабінеті перервав сигнал на мобільному телефоні чоловіка, що лежав на столі. Оксана не мала звички «ритися» в його телефоні, бо завжди довіряла коханому. Однак вирішила глянути, може, там щось термінове. Побачене і прочитане остаточно збило з пантелику: «Я все підготувала. Думаю, вона не здогадається. Вечір має бути незабутнім». І відправник – «Ланочка».
Життєві історії 0
Сьогодні – річниця їхнього весілля. Оксана любила тішити коханого приємними несподіванками в такі дні. От і цього разу, в цей особливий для їхньої сім’ї день, вирішила зробити сюрприз
У неділю вранці на Таниному подвір’ї на все село вигравали музики. А дівчину під гіркі весільні пісні вдягали у вельон. Мати радісно благословила доньку, хоч не розуміла, чого дитина така зажурена, куди подівся її дзвінкий сміх. Хоч би не заслабла? А коли у двір під весільний марш зайшли гості молодого, всі замовкли
Життєві історії 0
– Доцю, яку думу гадаєш? – усміхнулася мама до Тані, яка нічого не їла, а зажурено дивилася у вікно. Дівчина важко зітхнула, мить помовчала, ніби роздумуючи, чи відкривати