Катерина не приїхала – прилетіла уже за пів години. Довго умовляла маму не робити поспішних кроків. Усе розповідала, що не всі люди довкола такі ото добрі і простодушні, як сама Тая. — Ой, мамо! А скільки ж випадків, що за оті квадратні метри люди на той світ раніше пішли. Я ж спати не зможу. Як я тебе одну у хаті з чужими людьми залишу. Ти ж геть безпомічна проти двох молодих
До Таїної хати збирався люд ледь не з усього села. Ще б пак, приїхала донька і намагається на вулицю виселити з того дому багатодітну родину. Гомін стояв такий,
Все почалось у переповненому метро. Вона випадково наступила на ногу якомусь чоловіку, але замість того щоб заволати на весь вагон, як зазвичай з ображеним виглядом: «Ах, якщо вже ви такий пан, то їздите на таксі!», – а посміхнулася: – Не гнівайтесь на мене, будь ласка, мені нема за що триматися, якщо хочете – наступіть мені теж на ногу і будемо квити
Одного разу в квартирі у молодої жінки розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого і неголеного безхатька, і раптом такий сюрприз. —
До чотирнадцяти років я не дуже замислювалася про власну зовнішність. У мене були гарні батьки, гарний молодший брат, красиві дідусь з бабусею, і мені навіть не спадало на самовпевнену голову, що я можу вибиватися з цього стрункого ряду миловидних людей
Про поради і компліменти. Мені подібні давали рідко, але два врізалися в пам’ять. Перша була навіть не порада, а подарунок. Подруга на мій день народження (в чотирнадцять років)
І нехай інші чоловіки мене зараз тапками закидають. Власне, дружина і не знає, що я її пробачив. Вона взагалі не знає, що я в курсі. Вийшло все випадково
Якось ми поверталися з гостей: я за кермом, Маринка поруч, прихмелівша, весела, пісні співає. Їдемо по навігатору на її мобільнику і тут повідомлення приходить, повідомлення, з’явилося і зникло.
Колишня чоловіка віддала нам їх однорічну доньку. Каже влаштує особисте життя, то забере. А я тут причому?
Мій чоловік раніше ніколи не був одружений. До речі, він своїм колишнім дівчатам нічого і не обіцяв, сам говорив, що в його плани створення сім’ї поки не входить.
Ми рівно рік шукали підхід до усиновленої дочки. Куди ми тільки не звертались! І тут ми почали помічати, що з дому пропадають гроші. Дівчинка їх виносила, але не це було найгірше, коли ми дізнались для кого вона те робить – опустили руки і віддали дитину
У нас з чоловіком дуже красива історія кохання. Ми познайомилися в порту за тисячі кілометрів від нашого дому. Я працювала офіціанткою на лайнері, а він був механіком на
– Продукти мої не чіпайте, – каже свекруха ховаючи якийсь пакуночок. – У мене живете, мусите мене годувати. І не подумайте мені онуків тут насіяти, зараз не той час, аби малюками обростати
Я вийшла заміж майже рік тому. Звичайно ж, по любові. Відразу після весілля ми переїхали жити в однокімнатну квартиру, придбану колись свекром. Шкода, що його вже немає в
І ось мій друг побачив фотографію мого сина і задав очікуване питання: чому дитина руда? Я – брюнет, дружина – блондинка. Ми постійно чуємо жарти з цього приводу. Однак у своїй дружині я впевнений, тим більше її дідусь мав вогненний колір волосся. Я все йому зі сміхом пояснив, але він не втримався і відпустив жарт з приводу того, що коли дружина відчула, що стане мамою, ми ще жили окремо і хто знає
Коли приходиш на зустрічі випускників, в тебе завжди щось змінюється. Ти порівнюєш себе в минулому з собою в сьогоденні. Відзначаєш, які мрії здійснились, а які ні. Однокласники вже
Катерина розгубилась і не знала, що ж робити: залишити цього незнайомого, але такого доброго чоловіка, самого у своїй квартирі, чи намагатись якось все ж полагодити оті двері. Вибору не було, десь там чекав її син, тому накинувши пальто жінка прожогом вискочила з квартири залишивши Івана одного
Ангел прилетить в понеділок. Іван коротко стрижений, високий і сухорлявий. Першу, злегка пожовклу, ялинку хтось уже встромив в сніг біля під’їзду. – Навіть мішуру толком не зняли, –
Один чоловік сказав, що до найближчого села кілометрів тридцять, до Нового Року точно дійдемо. Якщо, звичайно, не замерзнемо. Мороз міцнішав. А ми вийшли на шосе. Воно було абсолютно темне. Тому ми всі відразу побачили попереду вогник. Я і не знала раніше, як це прекрасно – побачити вогник в темряві
Вогник в ночі.  Тридцять років тому працювала я психологом в північному фінському містечку. Недалеко від полярного кола. Навколо безкраї ліси, пагорби та озера. Від села до села можна