Головна

Життєві історії

Йде втомлена жінка з роботи, тягне важкі сумки, по дорозі заскочивши в магазин. «Що ж, – питаю, – так надриватися? Невже допомогти нікому?» «Та є кому, – відповідає. – Два сини вдома. Одному – двадцять сім років, іншому – тридцять один рік. Вперлися в свої комп’ютери, ніяк не витягнути. Зараз прийду, почнуть по пакетах лазити, хапати на ходу. Хоч би одружилися чи що? Все легше було б»
Життєві історії 0
Багато жінок зараз часто скаржаться, що, мовляв, перевелися справжні чоловіки, що немає в сучасних представників сильної cтаті самостійності, відповідальності, щоб, як то кажуть, бути за чоловіком, як за
Іра мовчки розігрівала вечерю. Мовчазну тишину порушило сповіщення в її мобільному. На екрані висвітився невідомий номер. Відкрила повідомлення і застигла на місці. Це були світлини
Життєві історії 0
Небо гуркотіло і здригалося від потужного грому, безжально, зусібіч кидалося блискавицями. Вони загоралися десь високо-високо і розсікали темне нічне полотнище. У таку негоду добрий господар і собаки на
Вділила чоловікові гроші на дорогу і провела з дому. Він просив, щоб дала трохи більшу суму, бо ж як з’явиться перед рідними із порожніми руками через стільки літ розлуки? — Не забувай, що в нас дочка росте, — зухвало відповіла Ярослава, не думаючи про те, що Петро завжди віддавав їй усі зароблені гроші
Життєві історії 0
Ярослава народилася весною. Заміж теж виходила, коли цвіли сади. І синочок з’явився цієї пори. З дитинства вона полюбила ліс. Це завдяки діду Гнатові, він був лісником. Ще маленькою
Коли біля будинку зупинився автомобіль, Соня була вже роздратована до межі. На слова водія, що пам’ятає її, вона відповіла досить різко: – А я не пам’ятаю! Обслугу не запам’ятовують. Вже через хвилину вона затамувала подих
Життєві історії 0
В день весілля Соня і Микита стояли біля під’їзду і розгублено дивилися один на одного. Таксі спізнювалося, а всі родичі, у яких були свої автомобілі, вже давно поїхали
Я намагалася напоумити свекруху, просила не купувати одну путівку своєму сину. Але та тільки посміхалися, неприємно так, як гадюка. – А чого ти хотіла? Не можу ж я синочка до тебе прив’язати. Хлопчику потрібна свобода, розваги. Мені залишалося від злості і образи тільки плакати
Життєві історії 0
З боку здавалося, що у мене відмінна сім’я. Адекватний чоловік, який при людях навіть голос на мене ніколи не підвищував, безпроблемні, як для свого віку діти, затишна квартира
Оксана була неприємно здивована і такого повороту подій не очікувала, думала, що Іван порядний чоловік. Вона жінка горда і самодостатня і тому тут же перевела йому половину грошей і висновки з цієї ситуації зробила…
Життєві історії 0
Нещодавно ходила в гості до своєї подруги на чай з тортиком, приводом був її найближчий від’їзд до Туреччини. І вона вирішила на цьому наголосити, а також попросила мене
Коли ми проходили біля палати з новонародженими немовлятами-відмовниками, мої залиті сльозами очі випадково, буквально на мить, зустрілися з іншою парою дивно красивих оченят, блакитних, як волошки. І в той момент ми ніби застигли: вона уважно вивчала мене, а я її
Життєві історії 0
Коли ми з Дмитром стали чоловіком і дружиною, ми були ще зовсім юними. Не по 15, звичайно, але все ж. Мені якраз виповнилося 18, а чоловіку – 22.
Я вийшла у вбиральню і почула, як мене обговорюють наші “вершки”. – І що це Марина хоче з себе показати. Як була простачкою, так і залишилася! Купила сукню поношену, та туфлі на розпродажі. Краще б навіть не намагалася справити враження! Все одно видно за версту, хто вона насправді
Життєві історії 0
Я була звичайною дівчинкою з села. Як і всі мої однокласниці мріяла поїхати до великого міста, вийти заміж за принца і жити в комфортабельному замку з видом на
– Ех, бідна-бідна. – Зморшкуватою рукою бабуся ніжно гладила Наталю по волоссю. – Спи, і нехай біда втече через вікно в поле, добіжить до річки і потoне. Вранці, коли Наталя прокинулася, на столі її чекав незвичайний сніданок
Життєві історії 0
Вперше Наталі чоловік зрадив через два місяці після їхнього весілля. Правда, дізналася вона про це тільки через три роки. Подруга розповіла, його коханка, до речі. Зрада двох найближчих
“— То ви все знали і мовчали? Я мала право знати. Так не робиться, мамо!”. Свекруха посміхнулася мені. “— Він не знає. І я вірю ти не скажеш”
Життєві історії 0
Свекруха ретельно берегла мою таємницю: мій син, не був дитиною мого чоловіка. Ніколи б і не подумала, що дам на таке згоду, але життя сповнене сюрпризів. Ми з