Свекри постійно надсилають нам сільські закрутки, ми їх не їмо, ставити нікуди і викинути ніяк
З дитинства не люблю сільську їжу і всі ці закрутки-заготовки. Якісь вони неапетитні. Я
Суп – це їжа для бідних. Так Кіра Петрівна вважала. І презирливо кривилася, коли сусід по комуналці дід Пилип над каструлькою чаклував
Дідусь любовно супи готував. Дбайливо різав овочі, тонкими пластиками м’ясо і сало. Кіра Петрівна
Бабуся принципово не відчинила двері онуку, який стояв і чекав, аби привітати її. Коли наступного дня подруга все ж додзвонилась до колишньої свекрухи, то почула таке, що здорова людина і не вигадає
Нещодавно з моєю подругою стався випадок, який мене геть здивував. Пізно ввечері вона подзвонила
Батьки незадоволені, що я не хочу бути лікарем і не продовжу «сімейну справу», але хіба заради цього варто так чинити?
Щиро не можу зрозуміти чому мої батьки так до мене ставляться. Невже їм дійсно
І ось настав знаменний день. Ми стоїмо в РАЦСі. Після того, як наречений відповів згодою, я, перед своєю відповіддю, випадково помічаю біля своїх батьків покійну бабусю. Вона плаче і хитає головою
Дружба з хлопцем, яка почалася ще в шкільному віці, в інституті закінчилася пропозицією. Саме
Одного разу, коли ми всі вечеряли за столом, я сказав, що підлива злегка несолона. Без докору, просто сказав, щоб заодно попросити передати сіль. Так вона встала, відкрила вікно і викинула всю їжу з тарілок! Навіть дітей залишила без вечері, які взагалі мовчки їли
У нас з моєю дружиною двоє дітей. Після появи старшого сина все було добре,
Але в один чорний день чоловікові поставили діагноз. Йому пророкують не більш півроку. З тих пір я з ним поруч кожну хвилину. Але ота моя таємниця не дає мені спокою. Чи маю я право берегти її і не сказати правду чоловіку, якщо він уже на порозі вічності
Так вийшло, що на початку мого сімейного життя у мене ще тривали відносини з
– Приїжджали до дружини в стаціонар з села, – виправдовується наш новий знайомий з засмученим обличчям, – а там такі ціни на медикаменти, що все віддав. Та я ж не собі, хлопці, малого погодувати б! Цілий день нічого не їв. Мені так соромно…
Ніч, сидимо з другом вночі близько Макдональдса, їмо якісь булки з котлетами і картоплею.
– На протязі тижня, аби вас тут не було, – не говорила – кидала слова невістка, – Квартира моя і я заселяю сюди квартирантів. За все подякуєте свого сина. Більше ми не родина і я вам абсолютно нічого не винна
З чоловіком ми разом уже п’ять років. Живемо ми в квартирі, яка належить мені.
Сестра близнючка постійно скаржилась на те, що в декретній відпустці вона не надто щаслива. Їй хотілось нових емоцій і почуттів, тому ми вирішили помінятись місцями на деякий час. Я сиджу живу її життям, а вона – моїм
Існує науковий факт, що у близнюків все спільне. Це стосується і особистого життя теж.